Список педагогічного колективу ДНЗ с.Богдан.                     

                                                                              Вихователь

                                                              Богданського д/с: М.П.Ілавська

                                                             Стаж роботи 34 роки

Мета:навчати дітей правильних стосунків:дружньо гратися, ділитися іграшками, співчувати, вчити  миритися. Збагачувати словник дітей словами, назвами іграшок.

    Розвивати пам'ять, мислення.

     Виховувати доброзичливість.

Обладнання: лялька Наталочка, конструктор, машинки, іграшковий посуд…

                                                             Хід заняття

( діти сидять на стільчиках, стук в двері і заходить лялька)

Вихователь: ой! Та в нас гості! Хто ж це?

Лялька:  добрий день, діти!  Я – Наталочка. А чому вас так багато?

Вихователь: Наталочко, ти потрапила в дитсадок, в молодшу групу. Тут у нас  ігровий куток, де знаходиться  багато іграшок.

• Як ми граємося, діти, в ігровому кутку?

Діти: варимо їсти, пригощаємося чаєм, будуємо гараж для машин…

Вихователь: а зараз, Наталочко, ми запрошуємо тебе погратися з нами.

( діти, по бажанню, діляться на підгрупки і йдуть до відповідних ігрових зон).

Вихователь: подивіться, діти, як у нас багато машин. Давайте побудуємо гараж для них. Що для цього нам потрібно?

( діти підбирають потрібні іграшки, будують та  обігрують споруду)

Вихователь: вчить не сваритися, ділитися іграшками, спільно працювати.

    В другій ігровій зоні пораються дівчатка, пригощаючи ляльку чаєм.

Вихователь: діти молодці, бачиш Наталочко. Вони вміють гратися, уступати один одному. А якщо, випадково посварилися, то знають і миритися.

Гра – мирилка:

«мир миром,( з плеснемо в долоні)

 пироги  з сиром, варенички в маслі

Ми дружечки  красні ( обнімаємось)

Поцілуймося! ( і танцюємо)

Лялька: ой, які ви цікаві, малята. Дякую вам за гру, за чай. Я вас також хочу пригостити цукерками.А зараз мені час йти.

  Допобачення малята!

Діти: до побачення!

Дякуємо Наталочко.

Ми будемо дружньо гратися і берегти наші іграшки.

                                                                        Вихователь

                                                       Богданського д/с: М.П.Ілавська

                                                        Стаж роботи 34 роки

       Мета: закріпити правила безпеки дорожнього руху. Вчити впізнавати знаки та поводитися безпечно на вулиці. Слухати поради дорослих та керуватися ними.

Матеріал: дорожні знаки,книга І.Лемко.» Дітям про безпеку», м’яка іграшка котика з чарівною торбинкою.

Хід заняття:

Вихователь: світ, який оточує нас – безмежний, прекрасний і цікавий. Усе створене у ньому Богом – розумне й доцільне, але на жаль у цьому світі  є безліч  небезпек, тому і дає Бог кожному з нас,при хрещенні свого ангела – хоронителя – доброго духа, який охороняє нас. Він підказує нам саме той напрямок руху, який завгодний Богові і спасе нас. Але це буде лише тоді, коли ми прислухаємося до поради старших та будемо звертатися з молитвою до ангела- хоронителя.

( діти моляться).

Ангелику милий мій,

Все ти коло мене стій.

Рано, увечері і вночі

Будь мені на помочі.

Стережи мене малого

Від усякого злого.

Вихователь: ось ми помолилися до Ангела -  хоронителя і думаємо, що він нас почув.

-         а зараз ми з вами, діти, поговоримо про безпеку на вулиці. Багато людей та дітей щодня поспішають вулицями у різних напрямках. Також і багато автомобілів їдуть тими ж вулицями.

Для того, щоб кожен добрався  безпечно куди йому потрібно, існують правила дорожнього руху.

   Запам’ятаймо: пішоходи завжди повинні рухатися тротуарами(праворуч). Якщо відсутні тротуари – навпаки

-         а зараз я вам покажу картинки з так званими, попереджувальними знаками на які ви повинні звертати увагу і відповідно діяти(показ знаків  та обговорення їх) «пішохідний перехід»,»підземний перехід»,»світлофорне регулювання».

-         А послухайте – но, діти,загадку:

«Як переходиш вулицю,

То завжди зупинись

І перш за все уважно

На мене подивись.

Я шлях вкажу надійний ,

Де небезпек нема

Трикольорові очка

Я маю не дарма».

Діти:світлофор.

Вихователь:Молодці. Правильно. А давайте,повторимо про що розповідає цей знак?Де саме на вулиці можуть вільно ходити пішоходи?(відповіді дітей).

Проводиться гра»веселий світлофор».

Сюрпризний момент:в гості приходить котик з чарівною торбинкою.

 Вихователь:котику,а ти знаєш правила дорожнього руху?

Кіт:А навіщо?Я і без них обходжуся.

Вихователь:Гаразд,зараз перевіримо. Скажи, будь ласка,як треба переходити вулицю?

Кіт:Як?Звичайно,на чотирьох ногах.

Вихователь:Діти,він правильно відповів?

Діти:на пішохіднім переході на зелений колір світлофора…

Вихователь: читання вірша:»пішохід,пішохід,пам’ятай про перехід»…

-А ось тобі котику ще одне запитання:як слід поводитися коли ти вийшов з автобуса і хочеш перейти вулицю?

Кіт:швиденько оббігти автобус,або пролізти між коліс.

Вихователь:давайте,діти,допоможемо котикові,а то він геть заплутався.(діти відповідають).

Вихователь:А зараз котику,до тебе останнє запитання. Чи можна гратися на вулиці?

Кіт:можна. А чому ні?

Вихователь:діти ви згідні з котиком?

Діти:ні. Гратись треба у дворі,на ігрових майданчиках.

Вихователь:чуєш котику,як діти знають правила поведінки на вулиці?(котик-дякує,пригощає дітей, прощається).

                                                                         Вихователь

                                                  Богданського д/с: О.Г.Лутова

                                                             Стаж роботи 39 років

Програмовий зміст: продовжувати розширювати та збагачувати знання дітей про особливості національного одягу українського народу, зокрема, вишитої сорочки, її значимість, особливості колориту та символіку; навчити дітей передавати побачене у процесі малювання та ігор, бачити спільне та відмінне в національному одязі хлопчиків та дівчаток; відповідати на запитання вихователя повними реченнями,  будувати їх послідовно та зв’язно;  формувати уявлення про те, що вишиванка – це сімейний оберіг, що передавався від покоління до покоління віками; розвивати пізнавальні психічні процеси, інтерес до завдань художньо-естетичного характеру, кмітливість, творчу фантазію; виховувати шанобливе ставлення до традицій українського народу, зокрема, вишиванки як невід’ємного елементу національного вбрання.

Обладнання: українські національні костюми за кількістю дітей, вишита сорочка та її зображення, матеріали для образотворчої діяльності, д/ігри: «Одягни дівчинку – українку, хлопчика –  українця», «Світлофор».

Попередня робота: ознайомлення з вишивкою, як  одним із найдавніших та найбільш поширених видів народної творчості українців, кольоровою гаммою вишитих візерунків та символами, що їх відображували у вишиванні; розгляд вишитих скатертин, рушників, сорочок, серветок; ознайомлення з особливостями вишивки Полтавського регіону («білим по білому»).

Хід заняття:

І. Комунікативна діяльність.

Привітання вихователя з дітьми:

Доброго ранку, рідний наш дім!

Доброго ранку, діткам усім!

Доброго ранку, сонечко ясне!

Доброго ранку, садочку прекрасний!

Вправо – вліво поверніться,

Одне одному всміхніться.

Вступне слово вихователя:

– Діти, сьогодні я пропоную вам здійснити незвичайну подорож  до історичного минулого нашого народу. Ми познайомимося з річчю, що несе для українців найвищу культурну цінність – це найдорожчий скарб, що є не лише пам’яттю, а й часточкою нашої історії. А для того, щоб дізнатися про що піде мова, я пропоную вам послухати уривок ось такого вірша:

«З вечора пригожого аж до ранку

Вишивала дівчина вишиванку.

Вишивала дівчина, вишивала,

Чорну і червоную нитки брала»…

Отже, ви вже здогадалися, ми будемо говорити про вишиванку, що є національним символом нашого народу. Але спочатку давайте пригадаємо, що ми знаємо про вишивання, як одне з найдавніших видів ремесла українського народу.

Активізація раніше сформованих опорних знань дітей на основі попереднього досвіду за такими запитаннями:

Як називається один із найдавніших та найбільш поширених видів народної творчості українців? (Вишивка).

Які символи використовувалися у вишиванні? (Геометричні фігури, рослини, тварини).

На чому вишивали наші предки? (На рушниках, скатертинах, сорочках, серветках).

У чому полягає особливість полтавської вишивки? (Міні-доповіді дітей):

Полтавська вишивка - вишивка «білим по білому» - це один із найскладніших та найоригінальніших видів українського народного ремесла. Вона виникла у Решетилівці на Полтавщині і стала візитною карткою цього краю. У решетилівській вишивці збережені старовинні візерунки, які служать оберегами.

В орнаменті полтавської вишивки використовується вся палітра геометричних знаків, як носіїв певної інформації. Ромби, хрести, трикутники, волюти, сигми - це закодована наша історія, особливості побуту, господарювання. Особливість полтавської вишивки- вкладання один в одного зменшених геометричних знаків.

Полтавська вишивка також багата і рослинними візерунками. На вишиванках рясно квітнуть мальви, троянди, маки, складаючись у магічні узори – обереги.

У вишивці сорочок найпишніше декорували рукави. Використовували «ламані гілки» та стрічкові візерунки. Геометричні композиції, розміщували на уставках та на підполиччі. Майстрині уміли вишивати лиштвою, верхоплутом, зерновим виводом та курячим бродом.

ІІ. Пізнавальна діяльність.

По завершенню міні-доповідей вихователь звертає увагу дітей на мольберт на якому прикріплено зображення вишиванок. Розповідь вихователя:

«Вишиванка – це вишита біла сорочка. Це один із найдавніших та найпоширеніших видів народної творчості. Вишиванку називають оберегом тому, що з давніх часів вважалося, що вишиті на них символи можуть відганяти злих духів, захищати від нечистої сили. Вишиванка була невід’ємним елементом національного вбрання українців. В кожній хаті обов’язково була вишиванка, вони є символом чогось вічного. Український народ глибоко шанував вишиванки, їх зберігали і передавали як реліквії дітям, внукам, правнукам з покоління в покоління».

Бесіда з дітьми за змістом прослуханого:

Що таке вишиванка?

Як її називають?

Що несуть собою вишиті символи?

Де використовувалися вишиванки?

Як вони дійшли до наших часів?

Детальний розгляд та аналіз вишиванки.

(Для цього вихователь демонструє справжню вишиту сорочку).

Що це? (Вишита сорочка).

Якого кольору сорочка? (Сорочка білого кольору).

Чим прикрашена сорочка? (Сорочка прикрашена вишивкою).

Де саме розміщена вишивка на сорочці? (Вишивка розміщена біля коміра, на рукавах, манжетах).

Якого кольору нитки на вишиванці? (На вишиванці нитки червоного та чорного кольорів).

Пригадайте, що означають ці кольори? (Червоний - це колір калини, яку здавна шанували та любили на Україні, а чорний - це символ нашої землі-годувальниці).

ІІІ. Перетворювальна діяльність.

Образотворча діяльність.

Вихователь пропонує дітям створити свої власні вишиванки, використовуючи пензлик та фарби.

Тема: Декорування сорочки, створення вишиванки.

Мета: вчити дітей розміщувати візерунок на сорочці, використовувати мотиви української вишивки, закріпити вміння малювати ламані та хвилясті лінії, квітку-зірочку, подвійні мазки; формувати навички впевнено та легко проводити кінцем пензлика лінії різного характеру, тримати пензлик прямо та похило; розвивати естетичне сприймання, самостійність, творчу ініціативу, трудові навички та організаційні здібності; виховувати повагу до національного вбрання, зокрема, сорочки, патріотичні почуття.

Обладнання: вирізані силуети білих сорочок, фарби «гуаш» червоного та чорного кольорів, пензлики, тичок, серветки, підкладки, підставки для пензликів, стаканчики з водою.

Хід роботи:

Вихователь демонструє дітям силуети сорочок, які не прикрашені вишивкою, пропонує створити власні вишиванки. Практична діяльність дітей. (Під час роботи вихователь допомагає дітям, частково показуючи на окремому аркуші, тим самим нагадуючи їм, прийоми малювання).

Виставка «Лялька в національному одязі»

Вихователь: Діти, ми з вами познайомилися з вишиванками, їх символікою та навіть створили власні. Також зазначили, що вишиванка була і є невід’ємним елементом національного вбрання українців. А щоб пересвідчитися в цьому я пропоную вам відвідати виставку «Лялька в національному одязі».

Вихователь разом з дітьми розглядають виставку, вихователь називає частини одягу ляльок, а діти уважно їх розглядають, запам’ятовують назви. Увага дітей акцентується на тому, що верхнім одягом кожної ляльки є вишиванка. Після виставки вихователь пропонує дітям передати те, що вони на ній побачили.

Дидактична гра: «Одягни дівчинку – українку, хлопчика – українця».

Мета: перевірити та закріпити знання дітей про особливості національного одягу українського народу; розвивати наполегливість, уважність, вміння спів ставляти побачене із відповідними зображеннями; виховувати повагу та інтерес до національних традицій.

Обладнання: дві ляльки (хлопчик і дівчинка), зображення національного та сучасного одягу.

Хід гри:

Вихователь демонструє дітям ляльок і пропонує одягти їх у національний одяг, такий який ми всі бачили на виставці.

Варіант 1. Діти по черзі підходять до ляльок, обирають частину одягу, називають її та одягають на ляльку.

Варіант 2. Діти розподіляються на дві команди – хлопчиків та дівчаток і по черзі підходять до ляльок відповідної статі, обирають одяг, називають його та одягають на ту чи іншу ляльку. Примітка: хлопчики одягають хлопчика, дівчатка - дівчинку.

ІV. Оцінно-контрольна діяльність.

Перевірка засвоєних дітьми знань проводиться у формі гри.

Дидактична гра: «Світлофор».

Мета: перевірити засвоєні дітьми знання про особливості національного одягу українського народу, зокрема, вишитої сорочки, особливостей її оздоблення та символіки, цінності для українців; розвивати мовлення, мислення, пам’ять, увагу та уяву; виховувати стриманість, посидючість, вміння поступатися іншому.

Обладнання: вирізані з картону кружечки на «ніжці» (позначки світлофора) зеленого та червоного кольору на кожну дитину, фішки на позначення балів.

Хід гри:

Діти розподіляються на команди за столами,  в залежності від того, хто за яким столом сидить. (Один стіл – одна команда). У руках кожен тримає позначки кольорів світлофора. Вихователь промовляє речення, діти уважно слухають, якщо це речення правильне, то піднімають зелений колір, а якщо неправильне – червоний. Бал отримує та команда,  усі учасники якої швидше за інших піднімуть позначки відповідного кольору. Переможе та команда, яка отримає найбільшу кількість балів.

Ускладнення: Якщо відповідь неправильна, то учасникам тієї команди, що першими підняли червону позначку пропонується виправити речення вихователя і сказати правильну відповідь. У разі помилки бал не зараховується, відповісти пропонується тій команді, яка наступною зробила правильний вибір.

Орієнтовний перелік правильних тверджень:

Вишиванка – це біла вишита сорочка.

Вишиванку називають оберегом.

На вишиванках частіше за все зображували геометричні фігури, рослинні форми та тварин.

Вважалося, що вишиті на сорочках символи можуть відганяти злих духів, захищати від нечистої сили.

Полтавський регіон славиться особливим видом вишивки «білим по білому».

Вишиванка була невід’ємним елементом національного вбрання українців.

Вишиванки зберігали і передавали як реліквії дітям, внукам, правнукам.

Вихователь: Так, діти, вишиванки передавалися з покоління у покоління і от зараз, саме в цей день до нас у гості завітали ваші мами, для того щоб передати своїм дітям цю пам’ять.

Заходять мами дітей, у руках тримають вишиванки. Промовляючи слова вірша передають вишиванки своїм дітям.

Сорочку білу полотняну,

«Морями» густо вишивану,

Що від бабусі в спадок маю,

Із скрині бережно виймаю.

Візьму у руки, придивлюся,

Щокою ніжно притулюся,

Яка тут вишивка чудова,

Оця бабусина обнова.

Сама бабуся вишивала,

Узор з любов’ю вибирала,

Хотіла і сама вдягати

І своїй внучці передати.

На сьоме небо підлітаю,

Коли сорочку цю вдягаю,

Ходжу у ній, не находжуся,

Милуюся не надивлюся!

Цвіте душа її узором,

Співа душа пташиним хором,

Землі, немов, не відчуваю

Легкі, широкі крила маю!

Летіти хочу та співати,

Ту пісню доні передати,

Разом з сорочкою бабусі,

То їй привіт прапрабабусі!..

Шануй сорочку, моя доню,

І бережи, як свою долю,

У ній пісні твого народу,

Любов і труд усього роду.

Після завершення процесу передачі сорочок мами приймають участь у святі вишиванки. (Сценарій свята додається).

                                                                         Вихователь

                                                  Богданського д/с: О.Г.Лутова

                                                             Стаж роботи 39 років

           Програмовий зміст: забезпечувати пізнавальний розвиток дітей, використовуючи методику розвивального навчання Л.В. Занкова;учити розв’язувати проблемні завдання; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, уміння міркувати, робити елементарні висновки; учити встановлювати причинно – наслідкові зв’язки; викликати інтерес у дітей шляхом впровадження різних методів та прийомів навчання та виховання; розвивати монологічне мовлення, збагачувати словниковий запас; ознайомити дітей із методом «мозкового штурму» (під час обговорення проблемної ситуації пропонуються різні варіанти, аналізуючи їх діти обирають найприйнятніший варіант) та лабіринтом; закріпити математичний рахунок в межах 5;  узагальнити та систематизувати знання дітей про електроприлади,  їх користь та небезпеку користування дітьми; виховувати увагу, ініціативність, організованість, дисциплінованість.

        Обладнання: іграшки: Сови, Буратіно, жабеняти; паперова квітка з пелюстками - завданнями;  театральна ширма, з декораціями  лісової галявини; магнітофон, мольберт, олівці на кожну дитину,  роздавальний матеріал «Лабіринт».

Хід заняття:

(діти, стоячи півколом, вітаються одне з одним та з гостями)

Вихователь:

 Діти, давайте привітаємось до наших гостей.

 Діти:

 Добрий день, вам, добрі люди.

 Хай вам щастя й доля буде.

 Не на день і не на рік,

 А на довгий-довгий вік.

Вихователь:

Усміхнемось всім навколо –

Небу, сонцю, квіткам, людям,

І тоді обов’язково

День для вас привітним буде!

Діти, сьогодні до нас завітала незвичайна гостя, а хто це відгадайте загадку:

                                Уночі гуляє,

                               А вдень спочиває,

                               Має круглі очі,

                               Бачить серед ночі.

                                                            (Сова)

Так, діти! Але це незвичайна Сова, а дуже мудра!

З′являється із – за театральної ширми  іграшка сови.

Мудра Сова: Добрий день, малята! Я знаю, що ви допитливі, розумні та кмітливі. І сьогодні я принесла вам подарунок – квітку знань. Але на жаль, всі пелюстки цієї  квітки розлетілися. А щоб зібрати цю квітку знань треба багато знати, бути  активними та уважними. Тримайте!

(Дає квітку з пелюстками-завданнями вихователю)

Вихователь: Дякуємо тобі, Мудра Сова! Допоможемо зібрати квітку, діти?

Діти: Так!

Отже перша пелюстка від Гномика-Знайки:

У нього сьогодні день народження. Для своїх гостей Гномик приготував торт.

Дидактична  гра «Будь уважним» (Додаток 1).

 - Як ви думаєте, скільки років виповнилося Гному?

- Як ви здогадалися? Покажіть цифру, яка позначає число 5.

- А тепер давайте попрацюємо з цими математичними будинками.

А ось свічки на тортику незвичайні.

Питання до дітей (мозковий штурм):

- Яка свічка горітиме  довше за всі? Чому ви так вважаєте?

-Яка свічка згорить швидше?

-Які свічки  однакові за розміром?

До дня народження Гном прикрасив свою домівку. Він повісив кульки та ліхтарик.

Дидактична  гра « Логічні задачі» (Додаток 2).

-Скільки кульок, покажіть цифру.

-Скільки ліхтариків?

- Скільки всього прикрас? Як ви здогадалися?

До гнома завітали друзі. Скільки їх?

Гномик пригощав своїх друзів тортиком.

-         Який шматок з’їли більше?Менше? Чому?

Друзі грали в різні ігри.

-         Скільки дітей сховалося? Як ви здогадалися?

Молодці!

А далі наступна  пелюстка.

З цим завданням нам допоможе Жабенятко - Квак.

 Спробуйте дати відповіді на запитання.

Мовна гра «Так» чи «ні».

1. По небу пливе крокодил?

2. У порося є крила?

3. Взимку ростуть квіти?

4. Білка полює на зайця?

5. Яблука ростуть на городі?

6. Вовк взимку лягає спати?

А тепер жабенятко Квак хоче дати вам цікаві завдання:

Дидактична  гра «Чим схожі і чим відрізняються» (Додаток 3).

- вовк і собака;

- людина і мавпа;

- кит та дельфін.

Дидактична  гра «Що станеться , якщо…»

- не буде сонця;

- завжди йтиме дощ.

 Ну що ж, молодці! Третю пелюстку ви отримаєте, коли допоможете жабенятку знайти доріжку додому.

 Логічна вправа  «Лабіринти» «Допоможемо жабенятку дістатися додому» (Додаток 4 ).

 (Індивідуальна робота дітей на роздавальних картках).

А ось і четверта пелюстка.

У виконанні завдання нам допоможе Буратіно.

Дидактична гра «Сам питання задавай – на них відповідь давай» (діти придумують та задають питання, що більше дізнатися про предмети, зображені на малюнках). (Додаток 5). (методика Л.Занкова).

Буратіно зайшов до групової кімнати, де було багато шаф. Як все це одним словом називається ? (меблі).

Дидактична гра «Знайди план кімнати» (Додаток 6). (за малюнками діти повинні знайти

Ну , а тепер Буратіно вже час повернутися додому, а повернеться він на транспорті. Який транспорт ви знаєте?

Дидактична гра «Чого не вистачає?» (Додаток 7).

(машина без колеса, корабель з крилами…)

Буратіно повертається на потязі. Привозить пелюстку.

Буратіно: А ось і остання пелюстка - п’ята.

Діти, подивиться, всі ці предмети - мамині помічники.

- Що ви тут бачите? (діти називають).

- Але деякі з них можуть бути небезпечними для дітей.

Дидактична гра «Мамині помічники» (безпека життєдіяльності) (Додаток 8).

Давайте помітимо фішкою ті предмети, які можуть бути небезпечними для дітей. (Помічають)

- Так, праска небезпечна для дитини. Чому?

- Сірники небезпечні. Чому?

Молодці, діти, впоралися з завданням!

Вихователь: Нарешті  ми зібрали останню пелюстку. Яка  ж гарна квітка знань!

 Скажіть, хто до нас сьогодні завітав у гості?

-         Чи сподобалося вам заняття?

А що вас зацікавило найбільше?

Що було важко?

 Ви всі були великими молодцями!

(З’являється Сова)

Сова :  Діти, ви зібрали квітку знань! А це тому, що ви – уважні, кмітливі та дуже розумні!

Людина в світ прийшла, щоб жити,

Старанно вчитись, труд любить.

Щоб все на світі знати, вміти,

Й добро на цій землі творить.

                                                                       Підготувала : Шорбан Марія Петрівна

Мета: дати уявлення про те, що всі люди різні, індивідуальні, і потрібно приймати їх такими, які  вони є; познайомити з правом на збереження своєї індивідуальності; вчити оцінювати і цінувати себе, підкреслити особливість, неповторність кожної дитини. Закріпити набуті знання про права дитини на прикладі казок. Розвивати комунікативні навички при роботі в групах; розвивати пізнавальний інтерес. Виховувати дружнє, толерантне ставлення один до одного; виховувати акуратність.

Обладнання:  «Конвенція про права дітей», музичний супровід, хусточка; одноразові ложка та виделка, кольорові стрічки, серветка,кольоровий папір, фломастери.

Вихователь: — Діти, до нас завітало багато гостей, давайте  привітаємось.

Дивіться? у мене в руках маленьке пухнасте сердечко. В серці людини є тепло, любов, дружба, тому ми будемо обережно передавати його по колу, називаючи один одного ласкавим ім’ям , даруючи посмішку товаришу.

Дивіться сердечко повернулося до мене, а кожен з нас отримав гарний настрій та щиру посмішку. Сьогодні ми поговоримо про права дітей. Спочатку скажіть мені? будь ласка, як ви самі розумієте слово право?

Діти: Це те, що треба робити правильно.

Вихователь: — Право-це закон, який ніхто не повинен порушить, а права дитини тим паче. Тому, що діти не такі сильні та розумні, як їх батьки, і не можуть ще захистити самі себе. Тому кожній дитині неодмінно потрібен захист. А як називається документ, в якому прописані права дітей? (відповідь дітей)

Так? «Конвенція про права дітей»? вона покликана захищати кожну дитину від того, щоб ніхто не смів розлучити її з мамою і татом, від голоду, холоду і хвороб, від жорстокості, брутальності, і від непосильної праці.

Вихователь: — Як ви вже сказали, у Конвенції записані права дитини, а значить закони. А закони в нашій країні всі зобов’язані виконувати. А тепер давайте пригадаємо, які закони з Конвенції ми вже знаємо,а допоможуть нам герої казок.

Як називається ця казка? (Гуси-лебеді)

Що там трапилось?

Діти: гуси-лебеді за наказом Баби-яги вкрали хлопчика.

Вихователь: — яке право було порушено?

Діти: право на сім’ю.

Вихователь: а в яких ще казках було порушено це право?

Діти: «Снігуронька», «Снігова королева», «Дюймовочка».

Вихователь: — пригадайте цю казку.

Як називається казка?

Яке право порушили в ній?

Діти: Попелюшка. Мачуха ображала дівчинку. Жорстоке поводження з дітьми.

Вихователь: — Як порушено право в казках «Колобок», «Червона шапочка»?

Діти: І колобка, і дівчинку хотіли з’їсти. Право на життя.

Вихователь: — Яке право порушено в цій казці? «Пригоди Буратіно»

Діти: Право на освіту.

Вихователь: — А хто захищав право на освіту?

Діти: Папа Карло.

Вихователь: — Казка «Заяча хатинка»,на яке право мав зайчик?

Діти: Право на житло.

Вихователь: — Молодці, ви гарно знаєте права. А тепер подивіться один на одного. Подумайте над тим, що у вас особливого, несхожого на інших дітей. Є ще такі як ви? (Відповіді дітей).

— Немає такого Максима, немає такої Марічки. Інших таких дітей не було і немає на всій Землі. Всі люди різні. Їх треба приймати такими, які вони є. Кожен з вас індивідуальний, не схожий на інших, тому нам не нудно жити, не нудно спілкуватися.

— У Конвенції про права дитини сказано, що кожна дитина має право на збереження своєї індивідуальності, тобто залишатися  таким, який він є.

На прикладі казки «Дюймовочка»

Гра «Впізнай за голосом» Взявшись за руки, діти стають в коло. У центрі кола один з дітей групи, за вибором  педагога, який закриває очі і слухає, що йому кажуть. Всі інші йдуть по колу і промовляють такі слова:

Діана, ти зараз в кружку,

Ми кличемо тебе «Агу»

Я твій дружок, впізнай мій голосок? (Ведучий називає ім’я, якщо дитина правильно називає ім’я, то він стає на місце ведучого. Гра триває далі, доки всі учасники не побувають на місці ведучого).

Фізкультурна пауза: Гра «Імена» — під музику йдемо по колу. Із закінченням музики той, до кого звернулась лялька, називає своє ім’я, по батькові та прізвище.

Вправа: «Я схожий на тебе, але відрізняюсь»

Діти сидять на стільчиках поруч, однин з одним. Наступна вправа «Я схожий на тебе, але відрізняюся».

Вихователь: — Я схожий на тебе, але відрізняюсь:- тим, що мене звуть Марія Петрівна, а тебе Василь;- тим, що я вище.. — тим, що у мене сірі очі. І так далі. Продовжать говорити ці фрази сусідові справа. Гра закінчиться тоді, коли цю фразу скаже останній учасник.

Гра: «Впізнай на дотик»

Діти встають у коло. Вибирається ведучий, йому зав’язують очі. Вихователь розкручує ведучого на місці і підводить до якоЇ-небудь дитини. Ведучий повинен здогадатися, хто перед ним, обмацуючи руками його одяг, волосся, обличчя. Гра продовжується до тих пір, поки всі діти не візьмуть у ній участь.

Вихователь: — у нас багато спільного, але всі ми відрізняємося один від одного. Кожен з нас цікавий по-своєму, він індивідуальний.

А зараз ми відкриємо майстерню «Веселі чоловічки»

(На столі приготовані тарілочки з потрібним матеріалом, для виконання роботи дітьми. Діти разом з педагогом виконують роботу).

— Ми з вами індивідуальні, ви згодні? (Так). Зараз ми з вами виготовимо симпатичних чоловічків. (Показ.)

— Що нам знадобиться? (Відповіді дітей: виделка і ложка одноразова, паперові серветки, фломастери, стрічки, нитки різного кольору).

— Правильно. Спочатку визначимо, хлопчика чи дівчинку ми будемо майструвати. Беремо серветку, того кольору, якого у нас буде одяг, складаємо плаття і шорти, зав’язуємо одяг на вилці стрічкою. Одягаємо на вістрі виделки нитки — це волосся, короткі або довгі. Малюємо обличчя чоловічка: рот, ніс, губи, брови. Ось і готові наші чоловічки, придумаємо ім’я своїм героям.

Вихователь: — Тож ми можемо сказати у нас багато спільного, але всі ми відрізняємося один від одного. Кожен з нас цікавий по своєму, він індивідуальний.

З яким правом ми сьогодні з вами познайомились?

Діти: Право на збереження своєї індивідуальності.

Вихователь: — А тепер я пропоную вам зробити подарунки нашим гостям.

(Діти виготовляють чоловічків. Звучить музичний супровід.)

Вихователь: — Подаруємо наших чоловічків на згадку про нашу зустріч. (діти дарують подарунки гостям)